Використання твердопаливних котлів на Україні зросла на 40%

Так стверджують аналітики української енергетичної сфери. За їх словами, замість традиційного природного газу в Україні все більше використовують для опалення аграрні пелети (паливо з соломи або лушпиння соняшнику), а також пелети з деревних відходів (тріска, тирса).

Більшість проектів по встановленню т в е р д о т о п л і в н и х котлів поки реалізуються приватними інвесторами, які вкладають кошти в нові технології з метою забезпечити тепловою і електричною енергією власні підприємства, а в деяких випадках і приватних споживачів. За підрахунками фахівців, переведення котелень на альтернативне паливо вже дозволило власникам компаній зменшити споживання рідкого газу на 63 мільйони кубічних метрів, що в грошовому еквіваленті становить 283 мільйони гривень. При цьому витрати на теплову енергію зменшилися до 350-400 гривень за Гкал/годину (раніше вони в середньому складали 750-850 гривень за Гкал/год).

Однак, як стверджують експерти, в Україні біопаливні ресурси використовується по мінімуму, так як сьогодні в країні існує можливість замінити біомасою близько 6 мільярдів кубометрів природного газу. Для довідки, сьогодні в країні щорічне виробництво лушпиння соняшника складає більше 1 мільйона тонн, соломи зернових – 10 мільйонів тонн, відходів деревопереробної промисловості – 1,8 мільйонів тонн. Іншими словами, цінні паливні ресурси, завдяки яким можна знизити собівартість виробництва теплової енергії і таким чином перестати дотувати ринок природного газу, сьогодні просто лежать під ногами.

Якщо вітчизняні підприємства житлово-комунальної та промислової сфер збільшать заміщення природного газу альтернативними енергоносіями, вони щорічно зможуть економити на виробництві теплової енергії близько 20 мільярдів гривень. Це дозволить зменшити тарифи на теплову енергію на 10-15%. Даний показник досить значний, так як з метою компенсувати різницю між тарифами та вартістю теплоенергії, для підприємств комунальної сфери з держбюджету щорічно виділяється 25 мільярдів гривень.

Специалисты энергетического сектора подсчитали, для реализации проектов по повышению энергоэффективности на предприятиях необходимы первоначальные средства в размере 27 миллиардов гривен. Данная сумма в будущем сможет обеспечить серьезную доходную часть, при этом государственные средства, выделяемые в качестве дотаций, можно будет окупить менее чем за два года. Ежегодный  доход госбюджета будет повышен более чем на 20 миллиардов гривен. Это, в свою очередь, позволит обрести независимость от МВФ и других иностранных кредиторов.

Як стверджує голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич, для успішного просування в Україні енергозберігаючих проектів, потрібно, перш за все, проінформувати вітчизняних споживачів про їх потенційну вигоду. На думку Пашкевича, зацікавленість у раціональному використанні енергоресурсів має стати масовою, і лише тоді з'являться відповідні умови та необхідні ресурси для впровадження енергозберігаючих технологій.r